У перший день квітня наукова спільнота відзначає Міжнародний день птахів, який веде початок із далекого 1 квітня 1902 року, коли одинадцять європейських держав підписали Міжнародну конвенцію з охорони птахів, корисних у сільському господарстві (англ. International Convention for the Protection of Birds Useful to Agriculture). Проте не тільки цього дня говорять про охорону птаства. Це рутинний, щоденний процес спостережень, обліку, охорони тощо. Саме про природоохоронні заходи в межах об’єктів природоохоронного призначення розповів запрошений гість – директор Черемського природного заповідника Володимир Мирка.
Володимир Васильович ознайомив екологічну спільноту Університету (здобувачів освіти й викладачів факультетів хімії та екології, біології та лісового господарства) з організаційною структурою Черемського природного заповідника й історією створення. Закцентував увагу на головній меті заповідника – «збереження типового й унікального природного комплексу Західного Полісся, що має важливе природоохоронне, естетичне, освітнє та історико-культурне значення».
Докладно поділився напрямами науково-технічної діяльності установи ПЗФ: ведення Літопису природи; організація та здійснення моніторингу стану та динаміки природних екосистем; інвентаризація об’єктів флори та фауни, рослинних угруповань, оселищ і біорізноманіття; розроблення наукових рекомендацій щодо збереження та відтворення рідкісних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, регіональних переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні. Особливої уваги у діяльності природоохоронної установи приділяється провадженню екологічної освітньо-виховної роботи учнівської та студентської молоді.
За чверть столітній період у природному заповіднику проведено частково інвентаризацію видового складу орнітофауни, яка налічує 142 види птахів за основним статусом перебування. Дослідниками зареєстровано 111 гніздових (75 – достовірно гніздових, для яких доведене гніздування, 26 – імовірно гніздових і 10 – можливо гніздових, для яких не доведене гніздування), 27 – пролітних, 1 – залітний (баклан великий Phalacrocorax carbo) та 3 літуючі (види, які трапляються у гніздовий період, але не гніздяться). Із додаткових категорій статусу перебування виділяємо також 12 осілих видів птахів, 85 перелітних і 28 зимуючих (враховуючи осілі види). Для одного виду встановлено додатковий статус перебування як осілий (дятел трипалий), бо у попередні роки він у зимовий період не реєструвався. Зокрема, при обстеженнях територій науковцями та працівниками заповідника зареєстровано лелека чорний, скопа, гоголь, шуліка чорний, лунь лучний, змієїд, підорлик малий, тетерук, журавель сірий та інші. Більшість видів птахів, які поширені на території заповідника, належать до охоронюваних видів Червоної книги України, міжнародних конвенцій із різним статусом охорони, що потребують особливої уваги, а подекуди її відсутності, щоб не порушувати тонкий баланс співіснування в природному середовищі.
Підбиваючи підсумок, лектор закцентував увагу на тому, що серед основних заходів щодо охорони птахів у заповіднику – збереження природних фауністичних комплексів, моніторинг стану популяцій, а також популяризація екологічної освіти серед молоді та жителів навколишніх громад. Згідно з вимогами міжнародного природоохоронного законодавства й угод, укладених Україною, Черемський природний заповідник – частина глобальної системи охорони біорізноманіття та водно-болотних угідь, а його діяльність, зокрема, спрямована на збереження мігруючих видів тощо.
Подальша дискусія, яка тривала далеко за відведений час, торкалася питань досліджень не тільки орнітофауни, але й цінних видів флори, розширення досліджень із науковцями Університету ентомофауни заповідника, екологічного стану водних ресурсів і планування наукових заходів.
Володимир РАДЗІЙ,
доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру,
завідувач кафедри екології та навколишнього середовища
