Перебуваючи з 24 березня на стажуванні в Університеті в Білостоці в рамах програми «Запрошений професор» маю змогу вести волонтерську діяльність.
Тож у першій половині дня дистанційно працюю зі студентами з рідного Волинського національного університету імені Лесі Українки, а пополудні поспішаю до слухачів курсів. Перша з моїх груп, якої навчаю польської мови з нуля, – це тимчасово переміщені жителі Бучі та Бучанського району, Харкова, Запоріжжя, Лисичанська та Вінниці. Вік учасників курсів сягає від 17 до 60 років. Спочатку групу було створено у кількості 17 осіб, проте з кожним заняттям це число постійно зростає. Друга група сформована в режимі онлайн із вихователів евакуйованих з України дитячих будинків, яким Білостоцька мерія люб’язно виділила один із міських дитбудинків, що дотепер стояв пусткою.
Вражає надзвичайна залученість викладачів і студентів Університету в Білостоці в допомогу Україні як для прибулих українців, так і для тих, які залишаються на території нашого краю. З керівництвом філологічного факультету я мала змогу відвідати одне з рекреаційних занять для дітей з України в університетській актовій залі. Захоплені конкурсами й майстер-класами учасники дійства навіть не помітили несподіваних гостей. Увесь поверх корпусу – у жовто-блакитних кольорах: кругом розвішені стрічки та кульки, над центральним входом – український прапор, на великогабаритному ватмані – картина у формі серця, де відбиті блакитні та жовтогарячі долоньки. При вході повідомлення: «Почувайтеся у нас добре».
Університет у Білостоці викупив абонементи на міській льодяній арені для тренувань учасників української збірної з шорт-треку. Днями вони вирушили на чемпіонат світу в Монреалі (Канада). Уболіваємо за своїх, адже серед них і учасниця курсів польської мови, харків’янка Марія Довгополова, яка представляє Україну на світовій спортивній арені уже втретє.
8 квітня вечірніми вулицями Білостоку пройшла колона із понад тисячі учасників – відбулася традиційна «Хресна дорога» із 14 зупинками на молитву. Цьогоріч молилися за Україну і припинення російської агресії.
Над містом з перших днів війни разом із державним польським і білостоцьким – біло-жовто-червоним – прапорами майорить також український. Кожен крок цієї міжнародної солідарності наближає нас усіх до перемоги.
Світлана СУХАРЄВА,
завідувач кафедри полоністики і перекладу
