Головна / Публікації / «Вік живи – вік учись…»

«Вік живи – вік учись…»

Факультет психології та соціології

Старе, як світ, прислів’я, що сягає своїми витоками вислову видатного давньоримського філософа Луція Аннея Сенеки, мовить: «Вік живи, вік учись». Саме цю крилату максиму взяли за орієнтир волонтери факультету психології та соціології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, започаткувавши суспільний проект «Волинський Акме-Університет» («акме» в перекладі з грецької – найвища точка, вершина). Основний контингент слухачів цього університету – люди, чий вік можна охарактеризувати як «60+». Вони набувають нових знань з психології, історії, іноземних мов, комп’ютерних технологій, музики, хореографії, фізкультури, їздять на численні еккскурсії, відвідують музеї, кінопокази, театральні вистави, концерти, реалізують себе у творчості. Це робить життя вельми насиченим, цікавим, сповненим різних творчих «родзинок».

21 травня з нагоди V року навчання в Акме-Університеті у бібліотеці Лесиного вишу відбулася святкова зустріч. Молодих душею і надзвичайно активних у творчому мисленні людей – слухачів згаданого університету представила незмінна ведуча урочистих дійств та імпрез, методист книгозбірні СНУ Світлана Кресак. На жаль, керівник проекту – декан факультету психології та соціології, доктор психологічних наук, професор Жанна Вірна, – з поважних причин не змогла бути присутньою на святі, тож із вітальним словом до слухачів Акме-Університету звернулися заступник декана з навчальної роботи, кандидат психологічних наук, доцент Оксана Іванашко, голова самоуряду університету (чи «польовий ректор», як її любовно кличуть студенти) Катерина Маркевич та її перший заступник Людмила Сімон.

Слова вітань і подяки заступникам декана факультету психології та соціології Наталії Вічалковській і Оксані Іванашко, викладачеві інформатики, кандидату психологічних наук, доценту Дмитрові Власюку та багатьом іншим линули того дня з вуст старост факультетів і ледь чи не всіх “акмеїстів” (вживаю це слово без іронії, бо люблю й Гумільова, і Ахматову-Горенко). Тамара Трухимович, Раїса Лебедюк, Лілія Анцух, Ольга Оксенюк, Зоя Михайловська, Богдана Токарук, Людмила Мережа – кожна знаходила іскорку тепла власної душі й передавала її наставникам.

Була того дня і концертна програма – адже у Волинському Акме-Університеті є вокальний ансамбль із оптимістичною назвою «Життєлюби». Учасниці цього самобутнього колективу подарували присутнім пісні «Чом, чом, земле моя» Дениса Січинського на вірші Костянтини Малицької, «Лелеченьки» Олександра Білаша на вірші Дмитра Павличка, танго 30-х років «Карі очі, чорні брови» Володимира Стон-Балтаровича на вірші Володимира Куссого), «Квітка-душа» Костянтина Меладзе на вірші Діани Гольде (її акапельно виконала солістка ансамблю Лідія Іванина), «А солов’ї співають про Вкраїну» (музика й слова Степана Кривенького), «Виростеш ти, сину» Анатолія Пашкевича на вірші Василя Симоненка, українські народні пісні «Ой з-за гори кам’яної», «Ішов козак потайком» та «Летить галка через балку» (авторство цієї пісні в одних джерелах приписується Тарасові Шевченку, в інших – легендарній Марусі Чурай). Вела концерт Людмила Кирилкіна, а акомпанувала на баяні Наталія Мацюняк (вона ж виконала пісню Володимира Куртяка на слова Вадима Крищенка «Це мій рідний край» з репертуару Світлани Весни). Наприкінці «розкрутили» на пісню і Світлану Кресак, яка представила слухачам власну пісню «Білі черешні» на вірші Ніни Шугніло.

Завершилися урочистості врученням дипломів. 


Ігор БЕРЕСТЮК

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело