Головна / Публікації / В Академії розвитку обговорили «державу в смартфоні»

В Академії розвитку обговорили «державу в смартфоні»

В Академії розвитку обговорили «державу в смартфоні»

5 листопада в Академії розвитку Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася відкрита дискусія з серії Open Society Talks «Як вмістити державу в смартфон і не допустити цифрову диктатуру?» Дискусія, присвячена цьому суперечливому питанню, яке повинне бути розв’язане суспільством, організована спільно з Міжнародним фондом «Відродження».

На початку заходу керівниця Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська розповіла присутнім про засновника фонду Джорджа Сороса, який був продовжувачем ідей філософа, логіка та соціолога Карла Поппера і прихильником теорії відкритого суспільства – суспільства, у якому ніхто не володіє монополією на істину; де будь-які виклики та проблеми комунікуються і належно розв’язуються; де важливі права людини. Сорос вирішив, що через мережу своїх фондів і діяльність спільних громадських організацій допомагатиме будувати відкриті суспільства. Такі фундації наявні у 154 країнах світу, зокрема й в Україні останні 30 років. Так, і ЗНО, і пункти безоплатної правової допомоги стали можливі завдяки фонду, – розповіла Оксана Дащаківська. Одна з важливих ініціатив – підтримка перекладу та видання понад 600 наукових, філософських і художніх книг, а також першого книжкового форуму у Львові 1994 року. «Сьогодні ж ми будемо говорити про виклики та ризики, які несе в собі “держава в смартфоні”» – підсумувала пані Оксана.

Опісля студенти та викладачі вишу разом зі спікерами – експертом Центру розвитку інновацій, засновником Дрогобич – Smart City, начальником відділу ІТ й аналізу Дрогобицької міської ради Станіславом Гайдером, експертом із виборів й е-демократії, завідувачем кафедри національної безпеки СНУ імені Лесі Українки Михайлом Находом і керівником програм нових медіа в ГО «Інтерньюз-Україна» Віталієм Морозом обговорили діджиталізацію, як умістити державу у смартфон і не допустити цифрову диктатуру; як не допустити порушення прав людини концепцією «держави у смартфоні»; як буде захищена приватність громадянина і його персональної інформації тощо.

Отож, «держава в смартфоні» повинна стати насамперед громадою в смартфоні. Переваги очевидні: вона може змусити владу працювати, збільшити надходження у бюджет; нові технології – спрощення і якість надання державних послуг; зменшення корупції тощо. Однак потрібно дотримуватися жорстких норм із обробки даних, убезпечення їх від втручання й унесення змін, збереження інформації та її захист від крадіжки чи передачі третім особам, але водночас не забувати про ризик цифрового тоталітаризму.

Академія розвитку СНУ імені Лесі Українки

При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове