Головна / Публікації / Усі дороги ведуть до рідної домівки, – абітурієнтка спеціальності «Консолідована інформація»

Усі дороги ведуть до рідної домівки, – абітурієнтка спеціальності «Консолідована інформація»

Мрії стають реальністю, коли в них вірять та прикладають для цього максимум зусиль. Це я зрозуміла після того, як побачила своє ім’я серед переможців грантової програми на навчання в Польщі від Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Такий шанс випадає рідко і тому є дуже корисним для розвитку особистості, розширення світогляду та удосконаленню іноземних мов. Зібравши чемодани, купу документів та опанувавши свої емоції, я вирушила в мандрівку свого життя. Академія у Ченстохові (місто в Польщі) – невеликий за обсягами приватний навчальний заклад, де викладають кваліфіковані спеціалісти в галузі економіки. Навчання здійснюється англійською мовою, лекції читали провідні викладачі з інших вишів Польщі з Варшави, Кракова та Гданську, а також ділились своїми знаннями приватні підприємці та юридичні особи, які мають свій бізнес.
Я завершую своє навчання в першому півріччі 2018 р. і отримаю диплом зі спеціальності «Бізнес-адміністрування». Особливістю цього університету є те, що перед закінченням бакалаврату, тобто після першого або другого навчального року, студенти повинні взяти участь в освітній європейській програмі «Еразмус +» у будь-якій європейській країні.

З Ченстохови мене скерували до Румунії. Звичайно, спочатку я була розчарована, але потім з’ясувалося, що це стажування стало для мене найкориснішим та найяскравішим етапом у моєму житті. Практика проходила в секретаріаті національного Університету Орадеї, завданням була підготовка пакету документів для студентів на програму «Еразмус+», а також вибір країни, університету та спеціальності. Моїм куратором був декан факультету міжнародних відносин – Іоан Хорга, який допоміг мені в адаптації до нового культурного середовища. В університеті та викладачі, і студенти – дуже привітні. Це виявлялося в тому, що на свята вони запрошували іноземних студентів у сім’ї й всі разом святкували релігійні та національні свята. Не було жодних мовних чи національних бар’єрів, усі були однією «еразмус сім’єю». По закінченні програми, з величезним багажем емоцій, я повернулась назад у Польський університет, з власної ініціативи подала заявку на цю ж програму в Румунію, але цього разу – на навчання, яке тривало півроку і мене прийняли до числа студентів-іноземців третього курсу. Було приємно повертатись туди, де завжди раді твоєму приїзду, і це знову було незабутньо. Приїхавши туди, я вже розмовляла румунською мовою, а зараз маю рівень А1. І знову нова Erasmus family, нові знайомства та незабутні враження. Студенти та викладачі часто організовували тематичні заходи та подорожі. Я мала змогу відвідати Угорщину, Чехію, Німеччину, Австрію та Нідерланди. А за такими частими подорожами все більше забувала про рідну домівку, все рідше зідзвонювалась з рідними й взагалі не їздила додому. Навіть вирішила не вступати на магістра в СНУ імені Лесі Українки – вважала, що 4 роки навчання на факультеті міжнародних відносин мені досить. Але влітку 2018 р. – я вдома, в Луцьку, готуюсь до вступних екзаменів на 5 курс, на спеціальність «Системний аналіз» (ОС «Консолідована інформація») і відчуваю, що всюди добре, а вдома найкраще. Є такий вислів «Всі дороги ведуть до Риму», а в моєму випадку – «Всі дороги ведуть до рідної домівки».


Єлизавета РАДЗИВИЛЮК,
випускниця спеціальності «Міжнародна інформація»,
абітурієнтка «Консолідованої інформації»

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело