Головна / Публікації / Світ можливостей: як викладачі та студенти волинського вишу здобувають європейський досвід

Світ можливостей: як викладачі та студенти волинського вишу здобувають європейський досвід

Як викладачі та студенти волинського вишу здобувають європейський досвід

Вже чотири роки на базі Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки реалізовується європейська освітня програма «Еразмус+». За цей час проект, який дає можливість представникам вишу здобути безцінний досвід та отримати яскраві враження, набув неабиякої популярності у волинському університеті.

«Еразмус+» – це програма Європейського Союзу на період 2014–2020 рр., що підтримує проекти співпраці та партнерства у сфері освіти та професійної підготовки молоді і спорту. Разом з понад 150 країнами світу, Україна виступає однією з країн-партнерів програми. Про це пише «Таблоїд Волині».

«Спочатку СНУ долучився до програми “Темпус”, яка передувала “Еразмусу”. Це був великий структурний проект за участі Європейської асоціації університетів. Фактично, проекти, що стосуються академічного обміну, ми почали реалізовувати у 2015 році», – розповідає начальниця відділу міжнародних зв’язків університету Марта Сидорук.

За напрямком академічної мобільності, у 2015-2016 навчальному році СНУ ім. Лесі Українки розпочав співпрацю з трьома вишами країн Європейського Союзу: Поморською академією в Слупську, Люблінським католицьким університетом, німецьким Університетом Фехта.


Сьогодні студенти волинського вишу, які пройшли відбір та стали учасниками програми, мають можливість відвідати один з дев'яти партнерських вишів у чотирьох країнах: Німеччині, Польщі, Фінляндії та Литві.

Обов’язковою умовою для участі у програмі є знання іноземної мови. Також додатковий бонус отримують молоді люди, які беруть активну участь у різноманітних проектах та мають успіхи у навчанні.

«Все залежить від бажання та вмотивованості. В перші роки, коли студенти ще не були ознайомлені з програмою, ми агітували їх подавати заявки на відбір, а сьогодні чимало студентів самі прагнуть стати учасниками “Еразмус+”», – каже Марта Сидорук. За її словами, найчастіше заявки подають студенти філологічних, економічних та юридичних спеціальностей.

Навчаючись у європейському виші, учасник «Еразмус+» не тільки здобуває нові знання та досвід, але і насолоджується змістовним відпочинком. Протягом семестру для студентів влаштовують так звані інтеграційні тижні, під час яких молоді люди знайомляться з іншими учасниками програми, ходять на екскурсії та подорожують містами.

«В Польщі навчальний процес будується таким чином, щоб у студентів було якомога більше вихідних. Тому зазвичай три-чотири дні на тиждень я відпочивала. У вільний час подорожувала польськими містами, а також їздила до Франції та Чехії», – розповідає Наталія Філонова, яка протягом семестру навчалася в Академії ім. Яна Длугоша у місті Ченстохова.

Рік тому Наталія закінчила магістратуру за спеціальністю «соціальна робота». Тепер дівчина планує стати аспіранткою, а зовсім скоро знову відправиться у Польщу в рамках програми для молодих науковців.

«На відміну від наших вишів, в Академії Длугоша набагато більше уваги приділялося практичним заняттям, а на лекції можна було приходити за бажанням. Наприклад, на моєму факультеті студентів відправляли розробляти проекти на фірмах, які допомагають соціальним службам», – пригадує Наталія.


«Такі програми приносять багато користі. Вони змінюють людину, допомагають повірити в себе. Після «Еразмусу» мені ще більше захотілося розвиватися, адже я зрозуміла, що моя професія дійсно потрібна людям», – каже дівчина.

Слід додати, що стати учасником програми «Еразмус» можуть не тільки студенти, але і викладачі та адміністративні працівники вишу.

Кандидат політичних наук, асистент кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Назар Михалюк в рамках програми відвідував Сербію, Італію та Данію.

«Перед нами стояла задача навчитися створювати онлайн-курси для студентів, які з тих чи інших причин не можуть відвідувати навчання у виші», – розповідає викладач.

В кожній з трьох країн Назар відвідував тренінги, на яких закордонні фахівці ділилися досвідом роботи по створеннню онлайн-курсів та розповідали про новітні методики викладання.

«Наприклад, у Данії університет базується на проблемно-орієнтованому навчанні. На тренінгу нам пояснювали сутність цієї методики. Згідно з класичною системою навчання студентам дають знання, а потім завдання для вирішення. В рамках проблемно-орієнтованої методики студенту одразу дають проблему, а він шукає шляхи для її вирішення. Тоді змінюється сама роль викладача: він не просто передає знання, але організовує цілий процес, створює команди», – пояснює Назар Михалюк.


 Аліна ХОЛБАН

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело