Головна / Публікації / Розвивай свою багатогранність на факультеті філології та журналістики

Розвивай свою багатогранність на факультеті філології та журналістики

Розвивай свою багатогранність на факультеті філології та журналістики

Четвертокурсниці факультету філології та журналістики Ольга Квятковська та Наталія Юсюк поспілкувалися зі студентами, які разом із ними навчаються в рідній альма-матер, і переконалися, які багатогранні та цікаві особистості наповнюють філологічно-журналістську родину. Ними стали Максим Кравчук, Ірина Плескач, Роман Царенко й Анастасія Хазова. Ці студенти встигають не лише вчитися, але й беруть активну участь у житті університету та й поза його межами також.
‒ Максе, чому ти обрав саме ФФтаЖ?
‒ Не знаю, чи можна сказати, що я обрав ФФтаЖ. Думаю, швидше він мене обрав, а не навпаки. Взагалі я з Вінницької області, і від мого рідного міста до Луцька відстань близько 400 кілометрів.
Насправді багато зірок на небі зійшлися для того, щоб я вступив на ФФтаЖ, бо шлях мій був без перебільшення тернистим. Зараз про це вже згадую з думкою, що воістину добре те, що добре закінчується. Перед університетом я навчався в коледжі на тій же ж спеціальності ‒ видавничій справі та редагуванні. Там я прийшов до висновку, що в невеликому містечку, в невеликому закладі освіти не так уже й багато можливостей. Склав ЗНО, подав заяву на відрахування за власним бажанням (через яку в мене й виникло досить багато труднощів), і ось я тут ‒ в місці, де можливостей предостатньо.
‒ Як наш факультет допоміг розкритися тобі як особистості?
‒ На ФФтаЖі знайшлося дуже багато людей і серед студентства, і серед викладачів, які стали для мене джерелом енергії, натхнення та бажання займатися чимось корисним. Дехто з них часто пропонував мені долучатися до подій, щодо яких неможливо лишатись осторонь, що я, в принципі, і не робив.
‒ Знаю, що ти актор театру «Гармидер». Як тобі вдалося туди потрапити?
‒ Пам’ятаю, якось я гортав стрічку у «Фейсбуці» і побачив оголошення про тренінг-кастинг, який проводив «Гармидер». Заповнив форму. Прийшов на просто неймовірну в плані емоцій і всього іншого подію й отримав роль у грі-читці. Подальша доля учасників залежала лише від них самих. Я зробив свій вибір.
‒ Тобто кожен із вас мав обрати, чи залишатись у «Гармидері», чи ні?
‒ Я би не став так категоризувати: «залишатися чи ні». Напевно, в когось було бажання та можливість, а в когось ‒ ні.
‒ У підсумку поділися: чи радив би ти вступати абітурієнтам саме на ФФтаЖ?
‒ Однозначно радив би. Я точно не уявляв п’ять років тому, що буду навчатись у Луцьку, займатися тим, що мені дійсно подобається, спілкуватися, співпрацювати та просто проводити час із надзвичайно цікавими та різноманітними людьми, більшість із яких я зустрів саме на ФФтаЖі.

Максим Кравчук – студент ІІ курсу спеціальності «Журналістика»
(освітня програма «Видавнича справа та редагування»)

Максим як актор театру «Гармидер»

 ‒ Іро, що стало причиною того, що ти обрала саме факультет філології та журналістики?

‒ Після закінчення коледжу, коли я думала про подальше навчання, я обирала не так заклад, як саме місто. У Київ не хотіла тому, що було дуже далеко, в Рівне ‒ теж ні. Хотіла в Луцьк, бо він мені подобається. Одночасно я подавала документи на два факультети СНУ імені Лесі Українки ‒ культури і мистецтв (на відділення хореографії) й філології та журналістики. Пройшла на обидва, але обрала саме ФФтаЖ тому, що він мені дуже близький. Я люблю мову, з другого класу постійно їздила на олімпіади та конкурси з української мови імені Петра Яцика. Мене це дуже захоплювало. До того ж, здається, що саме моя спеціальність більш престижна й у майбутньому буде більше можливостей для її реалізації. І так склалася доля, що саме цього року вперше оголосили набір групи студентів після закінчення коледжу, і мені випала чудова нагода потрапити саме туди.
‒ Розкажи докладніше про свою спеціальність. У чому полягає новизна?
‒ Спеціальність має назву «Середня освіта (Українська мова та література. Світова література)». Також можна вибирати між польською та англійською мовами. Я обрала першу, оскільки англійську не вивчала взагалі. Тим більше, польська цікавила мене вже давно, а тут випала така чудова можливість. Термін навчання скорочений ‒ 2 роки. Після цього можна вступати до магістратури.
‒ Знаю, що окрім любові до танцю, в тебе є й інша ‒ пісня. Чи маєш ти можливість розвивати ці таланти на ФФЖі?
‒ Факультет однозначно допомагає мені розвивати ці таланти, тому що вже за один рік навчання я встигла взяти участь у конкурсі «Міс ФФтаЖ», підготовка до якого була дуже витривалою та ретельною. Я ставила вальс для студентів, які готували перформанс. Також допомагала в організації та постановці хореографічних виходів для містера нашого факультету. Можу з упевненістю стверджувати, що ФФтаЖ ‒ це дуже-дуже вагомий крок у моєму житті.
‒ Радила б ти вступати абітурієнтам саме до нашого факультету? Чому?
‒ Звісно я раджу вступати на наш факультет, тому що ФФтаЖ ‒ це любов. Тут неймовірний декан, чудові студенти, хороші приятелі, друзі… Й узагалі, нереальна підтримка та шалена атмосфера, яка панує в нас на факультеті, ‒ це щось фантастичне.

Ірина Плескач – студентка І курсу
спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)»

Ірина на конкурсі «Міс ФФтаЖ»

‒ Романе, чому обрав саме ФФтаЖ?
‒ Із самого початку я планував вступати на історичний факультет, але коли отримав державне місце на ФФтаЖ, то дуже зрадів. Я завжди цікавився історією та літературою, а на нашому факультеті ці два моїх захоплення поєднуються.
‒ Як ФФтаЖ допоміг тобі розкритися?
‒ Дуже багато чим завдячую нашому факультету. Тут я вперше спробував виступати перед великою кількістю людей, вперше спробував себе як актор. Під час навчання в школі ніколи не виступав перед публікою, тому для мене це було чимось новим і цікавим.
‒ Чи радив би ти вступати до нас? Чому?
‒ Завжди усім друзям-абітурієнтам раджу вступати на ФФтаЖ. Аргументую це тим, що тут викладачі справді знають і люблять свої предмети, завжди лояльно та з повагою ставляться до студентів. Практично кожного дня на факультеті відбуваються усілякі дійства: театральні постановки, презентації книг, зустрічі з цікавими людьми.
‒ Я знаю, що ти граєш на гітарі та маєш чудовий голос. Як часто використовував свій талант на факультеті?
‒ Не дуже часто доводилося грати на гітарі чи співати. Співав тільки одного разу, під час заходу «На перонах долі». Там була сценка, де п’ятеро друзів-студентів чекають на свій потяг на вокзалі і вирішують трохи поспівати. Ми там співали всі разом. А от гітару я використовую в університеті частіше. Але здебільшого беру участь у різних перформансах як актор, а не музикант.

Роман Царенко – студент ІІІ курсу спеціальності «Філологія (Українська мова та література)» (фото з конкурсу «Містер ФФтаЖ»)

Роман із друзями-студентами

‒ Анастасіє, чому ти обрала ФФтаЖ?
‒ Я дуже хотіла навчатися на журналіста. Під час вступної кампанії відмовилася від державного місця на філології у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Я йшла за покликом серця ‒ обрала журналістику. До того ж, мені радили факультет філології та журналістики знайомі зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Свого часу це був, справді, вартісний вибір. У нас хороший факультет.
‒ Як під час навчання на ФФтаЖ ти розвивалася, чим займалася ще?
‒ За 4 роки навчання було багато чого. Це і волонтерство у ВБФ «Серце до серця», і навчання у телешколі, і перші сюжети та зйомки на волинському телебаченні, навчання у Літній школі журналістики від усеукраїнської газети «День», відвідини національних телеканалів, розвиток туризму та молоді мого рідного містечка Клевань, неформальна освіта та безліч іншого, всього навіть не перечислю. Рік працювала SMM-спеціалістом, поєднавши роботу з навчанням. ФФтаЖ дає хороші професійні поштовхи. Викладачі завжди пропонують різні можливості, зокрема, як займатися науковою діяльністю, так і розвиватися практично. За ці чотири роки я намагалася взяти максимум і, думаю, що мені це вдавалося. У більшості випадків ставила у пріоритет на розвиток практичних навичок і намагалася спробувати якнайбільше, бо тільки з досвідом ти розумієш, що тобі насправді потрібно.
‒ Радила б вступати на ФФтаЖ?
‒ Викладачі та декан нашого факультету ‒ Юрій Васильович ‒ усіма силами сприяють розвитку кожного студента. Якщо ти хочеш розкриватись і розвиватися ‒ це вдасться, бо можливостей вистачає, і дуже важливо, коли викладачі підтримують і допомагають. ФФтаЖ ‒ це одна велика родина, де, окрім хорошого професійного розвитку, для тебе створюють можливість відвідувати різні заходи та зустрічатися з відомими людьми, з якими можна поспілкуватися особисто. У майбутньому це може зіграти для студента важливу роль.
Я отримала хороші знання, які мені знадобилися. Думаю, тут очевидна відповідь, чи я порадила би вступати до нас на ФФтаЖ ‒ звичайно, так!
‒ Я знаю, ти заснувала ГО «Віадук». Що надихнуло на такий крок? З чого ти починала?
‒ Надихнула проблема пам’яток архітектури національного значення України, що знаходяться у Клевані, зокрема замок князів Чарторийських XV століття та костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Ще у той час усім якось було байдуже до цього, до розвитку туризму як такого, а мені, якщо чесно, це все боліло. Крім того, цікавилася розвитком молоді. Довго думали з Романом Смиком, переживала, не знала з чого почати створення ГО, та і мені потрібно було дочекатися 18-річчя, щоб зареєструвати документи. Почала спілкуватися щодо цього з Оксаною Салівончик, яка має величезний досвід у громадському секторі. З її допомогою та підказками все і втілили. Сьогодні Оксана – частина нашої команди, і я цим пишаюся. У нас справді дуже хороша команда, де кожен прагне розвитку, і це круто.

‒ На твоїй сторінці у «Фейсбук» можна побачити яскраве фото з провідними телеведучими телеканалу «1+1». Як тобі вдалося потрапити на «1+1»?
‒ Чесно скажу: зі мною зіграла випадковість, завдяки курсу Андрія Моклиці «Газетно-журнальне виробництво». Під час навчального процесу викладач дав нам завдання ‒ створити власний розворот. Я ж до цієї справи підійшла серйозно, і на наступний день пішла у магазин, де перегортала безліч журналів. Мій вибір зупинився на «Viva». Тоді я зосередилася на структурі, а не на сенсі. Отже, я придбала журнал, зробила свій розворот, орієнтуючись на знання та «Viva», а через кілька днів шукала щось для виконання завдань і випадково побачила у новинах «1+1», що проходить фотоконкурс. Потрібно було зробити фото саме з цим журналом, який я придбала. Подумала, а чому б і ні? Взяла участь, стала однією з переможниць і поїхала на екскурсію на «1+1». Випадковості у нашому житті невипадкові.

Анастасія Хазова – студентка ІV курсу спеціальності «Журналістика»

Фото Анастасії з ведучими телеканалу «1+1»

Фото надані інтерв’юєрами

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело