Головна / Публікації / «Період для самовивчення», або Як корисно та без паніки провести карантин

«Період для самовивчення», або Як корисно та без паніки провести карантин

Карантинні заходи, спричинені пандемією коронавірусної інфекції COVID-19, внесли корективи у роботу всіх установ країни. Водночас поширення хвороби викликає занепокоєння в українців, зокрема волинян.

 

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної та клінічної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник розповів, як зберегти спокій і провести час карантину з максимальною користю.

 

Загалом Антоній Мельник пояснює, що пандемія коронавірусу належить до екстремальних ситуацій: «Наш соціум адаптований до умов екстриму. Є вироблений досвід мобілізації громади для розв’язання питань. Ситуація схожа з аварією на Чорнобильській АЕС. Тоді ворог теж був невидимий. У ситуації з коронавірусом відчувається соціальний досвід боротьби з таким ворогом. Немає помилок, які були під час аварії в Чорнобилі – відсутня масова паніка, менше чуток. Тоді це було спричинено дефіцитом інформації. А поінформованість щодо коронавірусу висока».

 

Високий рівень поінформованості про коронавірус допомагає уникнути паніки і чуток, але викликає соціальну напруженість. «Особливо важко це переживають вразливі до зовнішніх впливів люди», – зазначає психолог. Саме на такі категорії потрібно звернути увагу та надати їм соціальну підтримку.


Антоній Мельник додає, що такі люди не мають відчувати самотності і повинні знати, що вони не наодинці зі своєю проблемою. Великий стимул – і матеріальне забезпечення.

 

«Завжди у таких ситуаціях порожніють полиці магазинів. Інстинкт самовиживання на підсвідомому рівні спонукає людей на всяк випадок купувати речі, які їм непотрібні. Спрацьовує ефект зараження: ти бачиш, що беруть інші, або що зникає один товар, і виникає бажання придбати той, який лежить поруч. Люди це роблять для того, щоб убезпечити себе. Саме тому важливий матеріальний складник. 80 % людей потребують такої соціальної підтримки», – каже кандидат психологічних наук.

 

В принципі, потреба в певній підтримці існує в усіх, вона лише різна за своїм форматом.

 

Закладам освіти також довелося переформатувати свою роботу на час карантину. Студентсько-викладацька родина Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки адаптувалася до нових умов і перейшла на дистанційне навчання. Проте, незважаючи на майже два тижні карантину, багато людей не можуть звикнути до такого режиму роботи.

 

Студенти та викладачі потрапили в незвичні для себе умови, адже це активна категорія населення, яка була змушена відірватися від звичного стилю життя. Це накладає відбиток на їхній настрій, думки, поведінку.

 

«У таких випадках психологи розглядають принцип рефреймінгу – перерамкування ситуації. Тобто склянка може бути наполовину повною, а може і наполовину порожньою. Час карантину – час напруги, тривоги, а якщо сприйняти це по-іншому, перерамкувати все це, то можна знайти плюси», – розповідає Антоній Мельник і додає: «Коли не потрібно йти на роботу і відвідувати заняття, графік стає гнучкішим, можна найти час на ту діяльність, на яку не вистачало часу раніше».

 

Психолог дав кілька порад щодо того, як зберігати спокій і максимально ефективно провести час на карантині. Але ці поради не однакові для всіх, оскільки є два типи людей – інтроверти й екстраверти. Перші – направлені на себе, на власний внутрішній світ і зорієнтовані на минуле, інші – комунікативні, спрямовані у майбутнє. Тому інтровертам буде комфортніше побути наодинці, переглянути фотоальбоми, домашні архіви, провести час у роздумах, а для екстравертів спасінням у таких умовах може бути гаджет, онлайн зв’язок, щоб не втрачати комунікації з іншими.

 

Загалом можна виділити 5 основних порад, дотримання яких допоможе без паніки провести карантин:

 

1.Контролювати потік інформації.

На думку Антонія Мельника, потрібно контролювати потік інформації, щоб не спровокувати перенасичення. Варто критично ставитися до повідомлень ЗМІ, оскільки шквал негативних відомостей формує негативний емоційний фон. Водночас не можна нехтувати інформацією. Часто в ЗМІ можна знайти рекомендації спеціалістів. Потрібно мінімізувати рівень інформаційного сприйняття через ЗМІ.

 

2.Знайти зону комфорту. 

Дуже важливо знайти для себе зону комфорту. Це може бути кухня, ванна, будь-яка кімната, де почуваєш себе комфортно. Така локація вдома стане місцем найпродуктивнішої роботи.

 

3.Прибирати.

Найкращий спосіб відволіктися від негативних думок і страху перед хворобою – зайнятися прибиранням. Це дозволить забути про негативні новини, трохи відволіктися та з користю провести час.

 

4.Знайти нове хобі.

Спробуйте озирнутись і помітити те, чого не бачили раніше. Карантин – нагода знайти нове хобі, відчути, чим варто зайнятися. Спробуйте відшукати у собі те, чого раніше не могли розкрити: малюйте, фотографуйте, пишіть вірші, робіть щось власноруч. Для натхнення та переосмислення себе читайте книжки, дивіться фільми, перегляньте старий фотоальбом. Ми робимо багато фотознімків і дуже рідко дивимося світлини, зроблені кілька років тому!

 

5.Відмовитися від інтернету.

Спробуйте побути без інтернету. Хоча б день. Вивчіть себе. Що ви відчуватимете без мережі, про що будете думати тощо.

 

«Карантин – хороший період для самовивчення, самодослідження, самопізнання, самоаналізу. Здавалося б, незручний, некомфортний час. Але якщо сприйняти його по-іншому, перерамкувати його, то знайдемо багато позитиву. Ми можемо зробити стільки хороших справ, на які нам просто не вистачало ні часу, ні мотивації в минулому, а тут випала така нагода. Так це явище перейде від негативу в позитив. Тоді карантин стане не мукою із обмеженнями, а можливістю для творчості, розумової та фізичної активності», – переконаний Антоній Мельник.

 

Викладач Лесиного вишу упевнений, що всі негаразди минуть. І ми це згадуватимемо з посмішкою. Сьогодні ж потрібно зробити все, щоб період карантину став не вирізаним шматком життя, а трампліном для нових досягнень.

 

Відділ зв'язків з громадськістю