Головна / Публікації / «Моя любов – Україна і математика»

«Моя любов – Україна і математика»

Математик

Михайло Кравчук –
Математик широкого масштабу.
Його ім’я добре відоме у світовій
Математичній науці. Світ не знав лише,
що він – українець.
Є. Сенета (Австралія)

Дитячі та студентські роки

Народився майбутній учений 27 вересня 1892 р. у с. Човниця Ківерцівського повіту на Волині. У 1901 р. сім’я переїхала до Луцька до будинку Фані Цукерман на вул. Лагерній (нині Шопена), буд. № 3.
Із 1901 по 1910 рр. навчається в гімназії м. Луцьк. 1910–1914 рр. навчання на математичному відділенні фізико-математичного факультету Університету св. Володимира в Києві.
Вечори проводив в Українському клубі (вул. Велика Володимирівська, 42) і в Народному домі (на Лук`янівці), де український театр під керівництвом М. Старицького ставив свої вистави.

Викладацька і наукова робота

5 вересня 1917 р. прочитав свою першу (так звану випробну) лекцію з предмету чистої математики «Про функції, що справджують теорему додавання». А через два тижні (19 вересня) – першу лекцію з питань теорії множин і одержав звання приват-доцента.
Упродовж 1918–1920 рр. працює приват-доцентом Київського університету св. Володимира.
У ці роки Михайло Кравчук викладає математичні предмети в навчальних закладах м. Києва: 1 та 2 українських гімназіях (у новостворених), Українському народному університеті, політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах, електротехнічній школі. Також працює на розбудову науки як член Українського наукового товариства у Києві, співробітник створеної 1918 р. Української академії наук, член комісії математичної термінології при Інституті наукової мови УАН (1920 р.), член фізико-математичного товариства при Київському університеті.

Учні М. Кравчука та їхні здобутки

Архип Люлька (1908–1984 рр.) – генеральний конструктор авіаційної техніки СССР, автор конструкції першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна, творець літаків із надзвуковою швидкістю, академік АН СССР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та державних премій.
У період 1965–1985 рр. під керівництвом А.М. Люльки розроблено турбореактивний двигун третього покоління. Двигун АЛ-31Ф, АЛ-21Ф-3 встановлені на літаках фронтової авіації. Винайдені двигуни встановлюютьсяі на винищувачі Су-27, палубні винищувачі Су-33, багатоцільові винищувачі Су-35, Су-30МК, фронтові бомбордирувальники Су-34.
Двигун, сконструйований Архипом Люлькою, і сьогодні залишається одним із найкращих у світі для літаків фронтової авіації.
Сергій Корольов (1907–1966 рр.) – радянський учений, конструктор основоположник радянської космонавтики, творець радянської ракетно-космічної техніки, двічі Герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської премії, академік наук СРСР, підполковник. Його винаходи: планер «Коктебель», перший штучний супутник Землі, ракета «Восток».
Володимир Челомей (1914–1984 рр.) – доктор технічних наук, професор, академік АН СРСР, учений у галузі механіки, двічі Герой Соціалістичної праці провідний творець радянського «ядерного щита». Він брав участь у створенні численних двигунів та інших об’єктів ракетної, космічної й авіаційної техніки, зокрема ним сконструйовано супутники «Протон», «Польот», «Космос–1267», орбітальні станції «Салют–3» і «Салют–5».

Постраждав, бо був... українцем

На початок 30-х рр. ХХ ст. з’являються провісники майбутніх трагічних років для української культури, науки, і взагалі – духовності. Так, 21 лютого 1938 р. М. Кравчука заарештовано. Інкримінували йому звісний тоді набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун.
Судове засідання тривало півгодини. В останньому слові М. Кравчук просив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. Проте 23 вересня 1938 р. ученого було засуджено на 20 років тюремного ув’язнення та 5 років заслання.
Незважаючи на хворе серце і повністю підірване у в’язниці здоров’я, Михайла Кравчука визнали придатним до фізичної роботи в умовах Далекої Півночі. Його дорога пролягла від Лук’янівки через Новочеркаськ і Владивосток до Магадана, а звідти ще далі на північ – на колимські золоті копальні. На Колимі вченого мучила цинга, через хворе серце напухали ноги., – але він займався наукою. 9 березня 1942 р. М. Кравчука не стало... А 15 вересня 1956 р. математика зі світовим ім’ям було реабілітовано «за відсутністю складу злочину», а в 1992 р. поновлено у складі дійсних членів Академії наук України.

Внесок у науку

Протягом усього свого життя М. Кравчук активно працював для розвитку математичних наук в Українi: був засновником математичних кафедр у кiлькох київських iнститутах, дбав про створення української математичної лексики  i т.д.
Михайло Кравчук працював у галузях вищої алгебри та математичного аналізу, теорії ймовірностей і математичної статистики. Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти, і формули, і осцилятори, і матриці, і поліноми … Методи вченого застосовувалися в США, Японії й інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів.
Вiльно володiючи кiлькома мовами, вiн писав ними свої науковi працi, але найчастiше – рiдною мовою. Він – автор понад 180 наукових праць. Видає підручники для вищої школи, публікує підручники методики викладання, історії математики, філософії, постійно працює над удосконаленням математичної термінології.
Оригінальні праці «Простір, час, матерія», «Сучасний атомізм», «Математична наука на Україні», «Вплив Ейлера на дальший розвиток математики», «Вступ до вищої математики», «Вибрані питання з основ аналізу нескінченно малих». Кожна із них вирізняється широким науковим світоглядом, аналізом проблем, дотичних до математики наук...
Наукові розробки М. Кравчука використовували американські автори (Джон Атанасов) першого у світі комп’ютера.
Михайло Кравчук також був організатором першої в Україні (і однієї з перших у колишньому СРСР) математичної олімпіади школярів (1935).

Богдан ПТАШНИК,
член-кореспондент НАН України,
доктор фізико-математичних наук,
завідувач відділу Інституту прикладних проблем механіки та математики імені Я.С. Підстригача НАН України

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело