У рамках тижня факультету філології та журналістики студенти разом із деканом Юрієм Громиком, викладачами Русланою Зінчук та Андрієм Яворським, аспірантом Олександром Хвіщуком 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, відвідали Музей історії Луцького братства, розташований у старовинному будинку в самому серці древнього Лучеська – на вулиці Йова Кондзелевича, 5. Цього дня в музеї відкривали історично-літературну майстерню «Моя мова – живе слово».
Своєрідним зачином стало звернення до молодих людей фундатора музею, почесного громадянина міста Луцька Андрія Бондарчука. Вітаючи майбутніх фахівців з української філології та видавничої справи, Андрій Іванович із хвилюванням і гордістю розповів про початки цього, без сумніву, унікального музею, який створювався на ентузіазмі, власним коштом засновника, а 2011 року був переданий державі. Господар закладу дав настанови молодим людям плекати й захищати рідне слово.
Саму ж історично-літературну майстерню відкрила завідувачка музею Олена Бірюліна. Студентам представили автентичні пам’ятки староукраїнської мови з колекції Волинського краєзнавчого музею. Молоді люди мали навіть можливість близько роздивитися оригінальний аркуш XVII cт. із водяними знаками.
Згодом було представлено першу друковану в Луцьку книгу – ранньобарокову збірку «Лямент по отцю Іоану Василевичу…» (1628). Олена Андріївна прочитала в оригіналі (тобто староукраїнською мовою ХVІІ ст.) і прокоментувала кілька жалісливих римованих текстів, написаних духовними особами, луцькими міщанами, вчителями. Один із віршів, автором якого був учень луцької братської школи, прочитав зовсім юний «співробітник» музею Андрійко, що особливо втішило і розчулило аудиторію.
Відвідувачам музею презентували також перекладний твір «Історія пожитечна як перси і варвари Константинополь облягли війною…», автором якого був Тарасій Земка, тодішній керівник друкарні Києво-Печерської лаври. Книга вперше побачила світ у Києві 1627 року, а розповідає про облогу персами й аварами Константинополя. Пані Олена прочитала окремі сторінки автентичного тексту, а відвідувачі могли зблизька роздивитися копії цих фрагментів. Цілком органічним завершенням розмови став український кант ХVІІ ст. «Ой зійшла зоря вечоровая…» у виконанні Василя Жданкіна. Пісня розповідає про облогу турками Почаєва.
Опісля першого заняття історично-літературної майстерні її учасники змогли оглянути інші кімнати музею і навіть побували в крипті, де до кінця XVІІ ст. ховали членів братства. Припускають, що там заховані останки Данила Братковського, Галшки Гулевичівни, інших лучан, імена яких надійно вписано в історію нашого міста.
Андрій ЯВОРСЬКИЙ,
навчальний медіацентр факультету філології та журналістики
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
