Головна / Публікації / Індивідуальна освітня траєкторія, або Quo vadis, studēns?

Індивідуальна освітня траєкторія, або Quo vadis, studēns?

Про реформування практики вибіркових дисциплін

 

Кожен, хто вступає до університету, довіряє обов’язковому компоненту освітньої програми підготовки фахівця тієї чи іншої спеціальності. Така база – «подушка безпеки» для будь-якого студента. Але ж хочеться знати все і трохи більше. Для цього, окрім безміру пропозицій неформальної освіти, існують вибіркові дисципліни.

 

Вільний вибір студента – відкрита можливість для формування індивідуальної освітньої траєкторії. Водночас така практика викликає зацікавлення в усіх учасників освітнього процесу, адже студенти мають можливість поглибити HardSkills («тверді навички», що допомагають освоїти певну професію ґрунтовніше), а викладачі – працювати з мотивованою аудиторією. Уже сама процедура вільного вибору дисциплін сприяє розвитку SoftSkills («гнучких навичок»), як-от: міжособистісного спілкування, управління часом, вміння переконувати, креативності, роботи в команді та ін.

 

Оновлення освітніх програм з вільним вибором дисциплін уможливлює якісні зміни внутрішнього середовища закладу вищої освіти, посилює його конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг. Погодьтеся, академічна свобода – вагомий аргумент для покоління Z.

 

Східноєвропейський  національний університет імені Лесі Українки – ЗВО, який дбає про максимально комфортний навчальний процес для своїх студентів і постійно вдосконалює його.

 

Проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик пояснює запроваджені зміни й окреслює перспективи: «Вибіркові дисципліни пропонуватимуть із 2021-2022 навчального року всі кафедри університету для студентів усіх спеціальностей усіх освітніх рівнів. Дисципліни вільного вибору складатимуть не менше як 25 % навчального плану. Це європейська практика, це вкрай потрібно для того, щоб молода людина, ставши студентом, могла формувати індивідуальну освітню траєкторію відповідно до своїх інтересів та здібностей; окрім того, це одна з тих основних вимог Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, без дотримання якої не можна акредитувати освітні програми. Тому чи не перше, що я ініціював, ставши проректором із навчальної роботи та рекрутації, – це формування нових освітньо-професійних програм і навчальних планів, де передбачено 25 % навчального часу на курси вільного вибору студента. Буде створено електронний каталог із переліком таких дисциплін та силабусами, а студенти матимуть можливість із цією інформацією ознайомитися, а відтак зробити свій вибір. Жодних проблем в організації навчального процесу я не передбачаю. Такі заняття сплануємо так, щоб відвідувати їх могли студенти різних факультетів».

 

Звісно, впровадження практики вибіркових дисциплін «без обмежень» зумовить, так би мовити, конкуренцію за студента в межах самого університету, а отже, стимулює науково-педагогічних працівників до самовдосконалення та водночас удосконалення пропонованих курсів з урахуванням сучасних трендів.

 

Викладачі кафедри історії та культури української мови, усвідомлюючи свою частку відповідальності в цьому процесі, вирішили  ґрунтовно вивчити запити на вибіркові дисципліни мовознавчого спрямування, аби й для себе визначити траєкторію розвитку. Упродовж тижня студенти факультету філології та журналістики мали можливість пройти онлайн-опитування «ВИБІРКОВІ дисципліни: мотивація ВИБОРУ».


«Ідея провести опитування студентів щодо зацікавленості вибірковими дисциплінами кафедри має реальне підґрунтя й передумови: частка таких курсів у навчальних планах фахової підготовки зростає, і ця тенденція, ймовірно, матиме продовження, – зауважує очільниця кафедри історії та культури української мови Світлана Богдан. – Отож, така перспектива потребує ретельної підготовки колективу кожної кафедри. А тому ми з колегами вирішили сформувати спочатку «розширений» реєстр імовірних вибіркових дисциплін, які співвідносяться зі спеціалізацією основних навчальних курсів кафедри, її науковою проблематикою та особистісними науково-навчальними зацікавленнями викладачів, щоб зорієнтуватися в спектрі «навчальних» уподобань насамперед студентів нашого факультету (хоч деякі з них мають виразно «універсальний» характер і можуть бути запропоновані в майбутньому студентам інших факультетів). Підготовча робота тривала впродовж місяця, остаточний варіант реєстру було погоджено на засіданні кафедри в квітні. Важливо, що таке анкетування передбачає не лише гіпотетичний вибір студентом тієї чи тієї вибіркової дисципліни, а головне – його мотивацію. На основі скрупульозного аналізу результатів анкетування буде сформовано орієнтовний перелік дисциплін для вибору».

 

Студенти факультету філології та журналістики, які брали участь в опитуванні, охоче поділилися міркуваннями та прогнозами.


«На мою думку, вибіркові дисципліни актуальні для сьогодення. Вони допоможуть студентам обрати напрям своєї професії, розширити й поглибити знання з певної дисципліни. Така система в університеті буде займати чільне місце, оскільки студенти люблять щось нестандартне та цікаве», – стверджує Мар’яна Дудко.


«Я вважаю, що вибіркові дисципліни – чудова можливість для студентів самостійно та за власними вподобаннями обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися надалі. Цілком підтримую таке запровадження, – каже Дарина Ткачук і додає: – Обираючи дисципліни, я керувалася можливістю використання набутих знань у майбутній професійній діяльності, а також сферою особистих зацікавлень».


«Я вважаю, що вибіркові дисципліни потрібні нашому університету і нашим студентам. Студенти повинні мати право вільного вибору! Наприклад, у США в закладах освіти подібне практикують уже давно, то чому б і у нас так не зробити? Це хороша ідея», – переконаний Володимир Козир.

 

За результатами опитування, з-поміж 62 запропонованих дисциплін студенти факультету надали перевагу вибірковим курсам із ділового спілкування, мистецтва прилюдного виступу, методики викладання української мови, культури мовлення, основ журналістики та редагування.

 

До слова, питання актуалізації вибіркових топдисциплін кафедри історії та культури української мови розглянули 25 травня на онлайн-засіданні круглого столу за участі представників академічної спільноти і зовнішніх стейкхолдерів відповідних галузей.

 

Перший крок до проєктування якісної освітньої траєкторії студента факультету філології та журналістики зроблено!

 

Юлія КРАВЧУК,

Ірина ЛЕВЧУК,

кафедра історії та культури української мови