Головна / Публікації / «Доручені мені підрозділи підсилюватимуть творчий діалог та промовлятимуть про наші наукові та освітні здобутки на різних платформах та за допомогою найсучасніших інструментів», – Наталія Благовірна

«Доручені мені підрозділи підсилюватимуть творчий діалог та промовлятимуть про наші наукові та освітні здобутки на різних платформах та за допомогою найсучасніших інструментів», – Наталія Благовірна

Понад місяць минув з того часу, коли Наталію Благовірну призначили проректором з навчально-виховної роботи та комунікацій Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серед ввірених їй структурних підрозділів – відділи молодіжної політики, зв’язків з громадськістю та редакційно-видавничий відділ. Всі перераховані підрозділи, як і весь Університет загалом, переведено на дистанційну роботу.

Незважаючи на це, актуальних тем – удосталь. Тому домовляємося про дистанційне інтерв’ю з Наталією Богданівною. Спілкуємося про налагодження комунікацій у виші, дистанційне навчання, наслідки інфодемії та чимало іншого.

 

– До Університету прийшла оновлена команда керівництва на чолі з Анатолієм Цьосем. Ви, фактично, мали найменше часу з усіх проректорів, аби налагодити роботу, у ввірених Вам підрозділах, з огляду на те, що лише місяць тому офіційно приступили до виконання обов’язків, а згодом раптово було оголошено про загальнодержавний карантин. Які виклики така ситуація принесла для Вас особисто та для ввірених Вам відділів?

Кажучи щиро, новий ректор – надзвичайно енергійний та амбітний керівник. Тож з перших годин призначення та спільної праці закрутив вихор планів та доручень. Карантин звісно сповільнив процес, багато цікавих заходів довелося відтермінувати, натомість спрямували зусилля на те, щоб перепланувати ініціативи та налагодити ефективний процес уже онлайн.

Маю багато різних задумів нових проєктів, які, вірю, буде можливість реалізувати. Університети – це осередки, які незмінно формують нові сенси, доносять їх, перетворюють їх у переконання. Прагну, щоб усій команді вдалося створити для нашої студентської та академічної спільноти комфортну атмосферу й простір творчості. В історії світових та українських університетів щораз активувались хвилі піднесення. Так було в Оксфорді у ХVII ст., коли почалося неймовірне піднесення фізичних досліджень через знаних учених, які натхненно впливали один на одного. Так було у Кембриджі на початку ХХ ст. із розвитком математики та ін. Усі ми прагнемо, щоб інтелектуальні амбіції та можливості нашого Університету втілились в найефективніших рішеннях й спонукали нас до синхронної співдії.

А доручені мені підрозділи підсилюватимуть творчий діалог та промовлятимуть про наші наукові та освітні здобутки на різних платформах та за допомогою найсучасніших інструментів: через книгу (редакційно-видавничий відділ), через медіа (відділ зв’язків з громадськістю), через студентські ініціативи (відділ молодіжної політики). Їх очолюють найефективніші керівники, які діють у команді з найвідповідальнішим колективом.

 

«Дотримання умов карантину та стримання пандемії – найкращий спосіб підтвердити реноме відповідального закладу освіти»

 

– Під час позачергового засідання вченої ради, коли Вас офіційно було представлено проректором з навчально-виховної роботи та комунікацій, ректор Анатолій Цьось озвучив сподівання, що Вашій команді вдасться наблизити Університет до людей та сформувати позитивний імідж вишу. Наскільки важко виконати ці завдання з огляду на сучасні реалії?

Відповідальність за здоров’я студентів та колективу в цій ситуації є безумовним пріоритетом. Тож дотримання умов карантину та стримання пандемії – найкращий спосіб підтвердити реноме відповідального закладу освіти. В цих вимушених обставинах ми застосовуємо ті комунікативні інструменти, які розглядаємо як дієві та актуальні. Публікуємо серії надихаючих інтерв’ю з нашими студентами, викладачами, які досягли успіху. Розповідаємо про наші наукові та освітні здобутки, друкуємо промоційні статті, щоб допомогти цьогорічним випускникам не просто обрати фах, а віднайти покликання. А ще запровадили щоденний мотиваційний цикл відеороликів «Лесина порада», щоб популяризувати Лесині твори й одночасно поширювати позитивні емоції. Активно розробляємо концепції задуманих книжкових видань, брендбуку. Прагнемо розширити інтегрований музейний простір. Активно комунікуємо за посередництвом фейсбуку та інстаграму.   

Актуальні дистантні взаємодії пропонують й інші структурні підрозділи Університету. Зокрема створено Центр духовно-психологічної допомоги населенню у стресових ситуаціях. Науково-дослідна частина та відділ міжнародних зв’язків організували цикл квітневих вебінарів.

Університет ініціював унікальний проєкт – підготовку 14-томника Лесиних творів. Над повним академічним зібранням творів нашої видатної землячки працюють близько 30 найкращих дослідників України. В нашому Університеті над проєктом трудяться викладачі факультету філології та журналістики та факультету іноземної філології.  

Триває активна підготовка до святкування 80-ліття Лесиного університету.

 

 

– Для того, щоб повноцінно налагодити комунікацію в Університеті та позитивний імідж вишу, напевно, замало старання керівництва та профільних структурних підрозділів. Хто ще здатен допомогти у вирішенні цих завдань?

Звісно, це спільна праця. Маємо знаних науковців, талановитих викладачів, досягнення яких якнайкраще демонструють рівень закладу. У середині квітня було оприлюднено рейтинг університетів України за показниками Scopus 2020 року. Східноєвропейський національний університет посів 23 місце серед 177. Це набагато вищий показник, ніж у будь-якого вишу волинського регіону.  І це важливе свідчення якості.

Теперішні студенти виявляють соціальну активність та беруть дієву участь в управлінні вишом. Започатковані зустрічі студентського активу із ректором (від моменту призначення нового ректора у лютому і до початку карантину їх відбулось уже декілька) дозволяють синхронізувати зусилля студентської та академічної спільноти. Зараз, коли спорожніли університетські коридори, мені особисто дуже бракує їхньої «офлайн» присутності.

Активно задіюємо наших випускників. Багато з них зараз працюють на розмаїтих підприємствах, у медіа не лише Волинської області, часто самі є працедавцями, тож, підтримуючи з ними зв'язок, прагнемо ще більше залучити їх до життя Університету.

 

«Ніщо не здатне замінити живого спілкування викладача і студента»

 

– Окрім обов’язків проректора,  Ви продовжуєте викладати. З огляду на Ваш досвід роботи викладачем, зрештою, аналізуючи, фактично, місяць дистанційного навчання, хочеться поцікавитися Вашою думкою, чи здатні гаджети та сучасні технології повноцінно замінити аудиторне навчання?

Як на мене, ніщо не здатне замінити живого спілкування викладача і студента. Але в цих обставинах – це єдиний спосіб продовжувати освітній процес. Зрештою навчання онлайн привносить щось нове у лекції та практичні. Я б навіть використала слово «зустрічі». Дистанційне спілкування в реальному часі допомагає побачити студентів в іншому, звичному для них середовищі, у рідному помешканні, з горнятком у руках, поруч з кицею, яка прогулюється перед камерою, в їхній зоні комфорту, ввібрати в себе їх емоції, захоплення. Та й викладачі мимоволі відкривають студентам досі не відоме особисте. До мене «на пару», наприклад, уже декілька разів зазирали діти, було весело. У всьому варто віднаходити позитив. Викладання і навчання повинні приносити задоволення.

Зрештою колективні зусилля, які ми спрямували на налагодження освітнього процесу онлайн, в майбутньому використаємо для підсилення аудиторних зустрічей, приміром, для індивідуальних консультацій чи проведення додаткових занять зокрема під час дуальної форми навчання.

 

 

– Поряд з пандемією коронавірусу, негативним трендом сучасності стала інфодемія, яка яскраво демонструє слабкі місця журналістики та комунікацій. Очевидно, що це виклик і для системи вищої освіти загалом, та нашого Університету зокрема. Як в Лесиному виші планують давати відсіч цій проблемі?

Навала фейків та маніпуляцій в медіа – невтішні реалії епохи постправди. Фейки були завжди. Змінюються епохи, змінюється інструментарій, але нації в різні епохи нищили спамом. Цими прийомами не гребували всі завойовники. Пригадайте військові кампанії Другої світової війни. Тоді сіяли паніку серед тих, кого завойовували, скидаючи з літаків пропагандистські листівки, щоб налякати, ослабити морально, підштовхнути здатися в полон. На початках широкомасштабного вторгнення Росії на територію України ворог використав СМС-повідомлення із погрозами, які надходили українським бійцям, тим, хто жив у прифронтовій зоні, щоб зламати опір, підірвати дух.

Поява соціальних мереж підживила ширення фейків. Й до того журналісти зловживали емоційністю, бо ж чим емоційніше назвеш матеріал, тим швидше привернеш увагу споживача. Віральність контенту та гонитва за клікабельністю були посилені ще й загальним нівелюванням експертної думки.

Протистояти викликам можна через інтегрування знань і навичок інфомедійної грамотності у навчальний процес. Під час підготовки студентів, майбутніх журналістів, критерії оцінки якості фактичного матеріалу, прийоми перевірки фактичної точності та достовірності викладалися завжди, вони зокрема були інтегровані у фахові редакторські курси, «Комунікативну логіку», «Візуальну комунікацію» та ін. Окрім того, у магістерському плані підготовки фахівців-журналістів є «Медіаграмотність».

Зараз у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки оновлено всі бакалаврські та магістерські освітньо-професійні програми за всіма спеціальностями. Нормативними навчальними дисциплінами є «Основи критичного мислення», «Логіка». Потенціал цих дисциплін здатний ефективно протистояти культурі «диванних експертів», навчити творити результативні дискусії.

 

– Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від вміння налагодити комунікацію. Як оціните налагодження цієї комунікації між студентами та викладачами?

Тенденції на разі позитивні, проте рано ще виснувати з огляду на нетривалий досвід. Це виявиться з часом, упродовж навчання й зрештою тоді, коли теперішні студенти матимуть змогу застосувати набуті «онлайн» навички в «реалі». Технічно процес було налагоджено досить швидко, на щастя, зараз достатньо онлайн платформ для проведення відео конференцій, достатньо можливостей, щоб створити відеовиклади.

Все ж є багато задумів та завдань, як робочих, так і особистих, які можна реалізувати лише тоді, коли будуть зняті всі карантинні обмеження.

Надзвичайно важливо якісно організувати вступну кампанію. Всі розуміють, що цей рік буде особливим. Це потребуватиме ефективного медійного супроводу, в чому щиро покладаюсь на вашу допомогу.

– Звісно. Будемо намагатися робити все, що в наших силах! Хотів би детальніше поцікавитися,  яким чином викладачі Університету налагодили навчальний процес зі студентами? Як, власне, відбувається комунікація і дистанційне навчання?

Університет імені Лесі Українки апробував електронну взаємодію академічної та студентської спільноти ще задовго до форс-мажорних обставин карантину. Зокрема активно використовувались можливості корпоративної комунікації й дистанційного навчання в Офіс 365.

 

Пошук додаткових можливостей дієвих освітніх засобів спонукав Університет використовувати MOODL. Викладачі розробили сотні навчальних дистанційних курсів. Наскільки мені відомо, українські виші найактивніше сьогодні працюють за допомогою саме цієї платформи.

 

Нові можливості для пізнання й зокрема продовження активної професійної діяльності у період карантину зокрема забезпечено через безкоштовний доступ до електронних бібліотек.

Окрім того, активно використовуваними також є скайп, платформи Zoom, Google Classroom, соціальні мережі. Сьогодні вже вироблено ефективні моделі, які дозволили перевести в онлайн-формат звичні лекції, практичні і навіть частково лабораторні.

Особисто я, переплановуючи виклади для дистанту, поєдную синхронний формат на платформі Zoom зі скрінкастами, активно спілкуюсь у  групових чатах Telegram. Важливо підтримувати емоційний контакт зі студентами, забезпечити дискусію.

 



–       Як щодо труднощів? Очевидно, що не всі дисципліни можна легко і безболісно перевести в режим онлайн.

Звісно, труднощі є.  Нелегко підібрати альтернативу, коли йдеться про природничі науки. Створити можливості отримання практичного досвіду не в умовах лабораторій непросто, це вимагає від викладача неабияких зусиль та унікального поєднання інструментів. Деякі віртуальні лабораторії надають безкоштовний доступ до своїх ресурсів, приміром praxilabs.com, тож такі можливості можна задіювати. Міністерство освіти і науки України залишає автомонію вибору рішення за університетами, чи переносити, приміром, лабораторні та контрольні завдання у невипускних курсах на наступний рік, якщо вони з певних причин не можуть бути виконані ефективно дистанційно.  Це ж стосується виробничої практики, якщо вона запланована на базі підприємств.

 

Щодо семестрових заліків та екзаменів, то вони, швидше за все, відбуватимуться також дистанційно, якщо карантин ще триватиме, у синхронному режимі. Це ж стосується зокрема і захисту кваліфікаційних робіт.

 

Загалом всі ми, хоч і вимушено, проте швидко адаптувалися. Викладачі свідомі, наскільки важливо ефективно скомбінувати самостійну роботу та синхронні сесії. На сьогодні маємо хороші напрацювання.

 

–       Рано чи пізно, але карантинні обмеження будуть зняті і всі ми повернемося до звичного побуту, ритму та стилю життя. Чи задумувалися Ви над тим, що першочергово зробите, коли закінчиться карантин?

Врешті проведемо заплановані заходи. Через введення карантину зокрема перенесли зустріч наших студентів та викладачів  із генералом Андрієм Ковальчуком, Героєм України. Та й інші цікаві ініціативи було згорнуто. Усе залежить від того, коли знімуть карантинні обмеження. Очікуємо й одночасно постійно експериментуємо!

Спілкувався Андрій МОШКУН