Головна / Публікації / Як справи у «Справи»?

Як справи у «Справи»?

Відповідь на це трохи незвичне запитання можна було отримати, завітавши 20 травня до бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на презентацію білорусько-українського альманаху «Справа» Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників. Того дня до Лесиного вишу завітали білоруські літератори українського походження Наталка Бабіна (голова Товариства), Олесь Наварич (головний редактор «Справи»), Віктор Місіюк (один з активних авторів альманаху, голова науково-педагогічної спілки «Берегиня») та адміністратор сайту «ТУЛ» Павлина Скурко.

Зустріч розпочалася «Молитвою за Україну» Геннадія Татарченка та Вадима Крищенка, що прозвучала у виконанні лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів – тріо бандуристок «Дивоструни» (керівник – професор Мирослава Сточанська). Тріо виконало також низку українських народних пісень.


Наталка Бабіна почала свою розповідь із далеких літ, коли вона вперше взяла до рук «Кобзаря». Саме з відкриття, що мова, якою розмовляє вона та її близькі, є українською, розпочалася національна самоідентифікація майбутньої письменниці. Присутні довідалися чимало цікавих фактів з історії двох народів, наприклад, що останння боївка УПА була саме на Берестейщині, або що статті класика білоруської літератури Максима Богдановича готував до друку ніхто інший, як Симон Петлюра, про «київський період» у житті іншого класика – Володимира Короткевича. Нагадала пані Наталя й імена знаних українських письменників – вихідців із Брестейщини (Дмитро Фальківський, Іван Хмель, Федір Одрач, Шевченківський лауреат Остап Лапський та ін.). Теплим і вдячним словом було згадано перекладацький доробок відомого перекладача з Кривого Рогу Дмитра Щербини, котрий настільки досконало опанував білоруську мову, що зараз блискуче інтерпретує українською тексти сябрів, а білоруською – наших авторів. І, звичайно, розповіла Н. Бабіна і про Товариство, яке вона очолює, і про його сайт www.druzi.by, і, зрозуміло, про альманах (на сторінках цього видання, до речі, друкуються й науковці з Лесиного вишу, зокрема Ольга Яблонська, Віктор Яручик, Лілія Давидюк та ін.).

Презентаційна естафета була підхоплена Олесем Наваричем, Віктором Місіюком (він розповів про ще один цікавий сайт, до якого є причетним – prosvit.org) та Павлиною Скурко, котра поділилася досвідом пропаганди української мови та культури серед білоруських дітей. У залі на рівних правах лунали білоруська й українська мови.

У зустрічі взяли участь також визначні письменники, лауреати багатьох престижних літературних премій та конкурсів Володимир Лис та Надія Гуменюк, знакові вчені-філологи, професори Григорій Аркушин та Маргарита Жуйкова (пані Маргарита подарувала гостям ляльки-мотанки, виготовлені доцентом Ларисою Павленко).

Наприкінці зустрічі декан факультету філології та журналістики, доцент Юрій Громик щиро подякував письменникам із Білорусі та запросив їх до подальшої співпраці. Присутні мали змогу придбати випуски альманаху «Справа» та взяти автографи у авторів.

Максим КИРИЛЕНКО

Фото автора

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело

Дата: Квітень 21, 2018Час: 08:43:33Онлайн: 0